Анатолій Удод , Проект в'їздного знаку міста Леб... , В'їздний знак міста , Вход в сквер , Вход в сквер , Тренеры. , Вхід до Школи №1 , Художественній музей , На юбилее Леднева Д.Я. , Троян Анатолій Григорович ,
Город глазами иностранного туриста , Змінено назви вулиць в Лебедині , Как помочь мужу стать успешным? , Советы для Вашего успеха , Депутати по вулицях , ГРАФІКИ прийому громадян з особи... , Графік вивозу побутовиз відходів... , Сергей Рахманинов в Лебедине , Статут територіальної громади ... , Проект статуту громади міста ІІ ... ,
Навігація
ПРИЙМАЛЬНЯ ГОЛОВИ

ВИ ЗАПИТУЄТЕ -
ГОЛОВА ВІДПОВІДАЄ

Приймальня міського голови

ІНТЕРНЕТ-ПРИМАЛЬНЯ


Последние комментарии
Новости
Нарешті це сталося ! ...
Крок влади можливо вір...
це не просто справедли...
Хочу присоединится к э...
Гуманізм чи безпорадні...
Статьи
Собирались заехать на ...
Телефонная линия между...
- Будинок, у якому в 1...
По какому адресу распо...
Помню и я это время. В...
Фото
Поезжайте, например, в...
Романенко,он был замеч...
Для [b]Амжад[/b]. Напи...
Добрый день. Можно по...
Да, еще стоит пока. Ум...
Страницы
Смотрю и плачу! Моя ба...
[b][big]Сертификаты ци...
[big][b][color=#3333cc...
Голосуйте за Голод Юви...
Олег Труфаненко, скор...

Последние статьи
Город глазами иностр...
Змінено назви вулиць...
Как помочь мужу стат...
Советы для Вашего ус...
Депутати по вулицях
До Вашої уваги :

Радио он-лайн


ИГРЫ


Праздники Украины

Гороскоп на сегодня

Начните день с просмотра своего гороскопа и неприятных сюрпризов станет меньше

... время собирать камни.
Памятник мазепинцам.

Ще не так давно, порівняно з подіями, в пам'ять про які встановлено і урочисто відкрито сьогодні цей меморіал, заборонялося не тільки малювати зображення тризуба, а навіть сполучати поряд жовтий та блакитний (!) кольори. ! Та що там геральдика ! Доходило до абсурду - на клумбах в українських містах не рекомендувалося ( тобто - заборонялося ) висаджувати квіти "ковром" при поєднанні жовтих та блакитних кольорів. Тому квіти "анютіни глазкі ", що мали в одній квітці блакитний таі жовтий колір пелюстків, ніби навмисне кидали виклик службам пропаганди і агітації своїм природнім - "україно-націоналістичними" забарвленням.

Пропагандистське "каміння" , яке розкидалося ідеологічною машиною КПРС, аби не допустити проявів зародження української самоідентифікації та ще несміливим паросткам самосвідомості українців, що все частіше проявлялися у громадян в бажанні використовувати сині та жовті кольри в їх поєднанні не тільки на побутовому рівні, а і в офіційному оздобленні територій та приміщень - подавлялися у самому їх зародку. Такі "антидержавні " спроби самовираження, розцінювалися, як прояв української буржуазно-націоналістичної пропаганди, ворожої діючому радянському ладу, направленої на підрив державного устрою СРСР.

І от, як вчить нас східна мудрість : є часи розкидати каміння і є часи його збирати. Час " збирати каміння" - то час спокути, час відродження, час істини ... Час нашого з вами сьогодення.

305 років минуло з того трагічного часу, як український гетьман Іван Мазепа, що керував Україною в складі Російської імперії майже 22 роки, вирішив скористатися нагодою і відокремити Україну від імперії Петра І, створити вільну та незалежну державу. Але ...

... Але то було, як виявилося згодом, ще не начасі. Всі учасники тих давніх подій, що підтримали свого гетьмана Івана Мазепу, були жорстоко розчавлені імперською системою тортур, загинули в страшних муках від найжорстокіших катувань у нашому з вами місті. По неточним даним тут було знищено біля 900 прибічників гетьмана. Всі вони поховані за містом, де проходить зараз вулиця Погранична.

Знадобилося більш ніж 280 років, аби незалежна держава Україна, змогла стати дійсно незалежною. Незалежною і вільною в буквальному сенсі цього слова. Але це зовсім інша історія, хоча деякі паралелі здобуття незалежності всеж-таки проглядаються.

Кому цікаво http://lebedin.net/articles.php?article_id=91

Замовчування цих трагічних подій, а точніше спрямування інформації про неї у відповідний ідеологічний простір, було одним з повсякденних піклувань пропагандистської комуністичної системи в СРСР.

Минали віки. Щезали імперії.
І вперше за три століття, саме завдячуючи місцевим краєзнавцям та історикам - Почесному громадянину Лебедина Борису Івановичу Ткаченку, Максиму Борисовичу Ткаченку, педагогу, історику та поету Анатолію Васильовичу Удоду, Володимиру Івановичу Кравченку, отаману Сумського козачого полку генерал-осавулу Михайлу Митрофановичу Безуглому, директору ТОВ "Крук" Валерію Григоровичу Чалому та іншим не заангажованим комуністичним минулим представникам нашого міста, при дієвій та щирій підтримці міського голови Анатолія Григоровича Трояна, звели цей скромний пам'ятник, встановивши гранітний хрест на вершині насипного кургану. А на гранітній дошці, що закріплена у ніші, яка символізує підземні каземати-катівні, викарбували такі рядки :


СЛАВНИМ КОЗАКАМ,
БОРЦЯМ
ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ
1708 - 1709 років

ПАМ’ЯТЬ ПРО ВАС ДОВІЧНА...

ВІД ВДЯЧНИХ НАЩАДКІВ


памятник мазепинцам
Ескіз-візуалізація меморіалу.


Сооружение мемориала
Початок робіт по зведенню меморіалу "ПАМ'ЯТІ КОЗАКАМ МАЗЕПІНЦЯМ"

Зведення меморіалу козакам
Роботи на зведенні меморіалу "ПАМ'ЯТІ КОЗАКАМ МАЗЕПІНЦЯМ"

на козацькій могилі



ВІДКРИТТЯ МЕМОРІАЛУ ПАМ'ЯТІ КОЗАКАМ МАЗЕПІНЦЯМ

памятник мазепинцам
Урочисте відкриття пам'ятника.

Б.І. Ткаченко зі зверненням до присутніх.
Відкриття меморіалу
Нагородження міського голови А.Г. Трояна почесною нагородою.
Відкриття меморіалу
Нагородження В.Г. Чалого почесною нагородою.
Відкриття меморіалу
Нагородження М.М. Безуглого почесною нагородою.



Фото на згадку з ініціаторами спорудження меморіалу.


В. Лобінцев

Фото Сергія Кірєєва,
20 жовтня 2013 р.

Додано нові фото ( у повному розмірі ) з цієї події в нашій галереї : В ГАЛЕРЕЮ >
Опубликовал admin 21. October 2013 · 2 Комментариев · 15296 Прочтений · Печать
Комментарии
#1 | Немного истории. 07. May 2015
Мазепинские казаки жертвы гражданской войны. Не все украинцы были на стороне Мазепы. И кстати Мазепа и царь Пётр 1 довольно долго успешно сотрудничали. Пока все не решили, что сильная шведская армия победит Россию.

Взвесив реалии начала 1709 г., Карл ХІІ по совету гетмана, решил переместить боевые действия за границы Гетманщины, лишь бы вывести из нее русские подразделения и отдалить их от мест расположения шведских квартир. Для этого был организован зимний поход в сторону Слобожанщины, которая тогда входила в состав России. Он начался в ночь с 27 на 28 января. Карл ХІІ тронулся со шведско-украинским войском к Котельви, а потом, 11 февраля, — на Краснокутск. Россияне панически бежали. В этих боях проявили активность украинские казаки. По воспоминаниям шведских очевидцев, приближенный гетмана Герцик «сам один убил свыше тридцати врагов». Когда главные силы казаков и шведов отошли от Краснокутска, неожиданно сюда заскочила русская конница. Небольшой отряд оставленной шведской залоги начал отступать. Мазепа, который был с ней, едва не попал в плен. Шведский лейтенант Фридрих Вейге услышал от него слова разочарования: «Не думал я, чтобы шведы убегали».

Взяв Мурафу, король приказал сжечь Краснокутск и Городню, выгнав предварительно из них жителей. Подобная участь со временем постигла Куземин, Олешню, Мурафу, Колонтаив, Коломак, Рублевку. По рассказу Нордберга, все было выжжено, скот, продукты конфискованы. За значительное сопротивление союзническим украинско-шведским войскам местных казаков Ахтырского и Харьковского полков население Краснокутска было взято в плен. «Жалко было, — писал участник похода Петре, — смотреть на маленьких детей, которые должны были идти со своими матерями в глубоком, мокром снеге, который стоял коням аж по живот. И так должен был идти бедный народ пешком, видя, как горели его дома и жилье. Это привело их к такому плачу и причитанию, что и камень мог из того растрогаться. Тогда взял почти каждый из офицеров маленького ребенка к себе и вез на коне, но большие (дети. — Авт.) и матери должны были идти пешком».



"30 ноября 1708 г. вражеский конный отряд в 50 человек старался войти в городок Недригайлов, Сумского полка, однако жители не пустили шведов. В тот же день к этому городку подошел отряд шведской конницы численностью в 1500 человек. Подготовившись к обороне, жители Недригайлова предупредили шведов, что не пустят врага, пока будут живые защитники города. Открыв огонь по городу, шведы бросились на штурм. Жители Недригайлова ответили врагу огнем своего оружия и приготовились к рукопашному бою. Вражеские солдаты, встретив решительное сопротивление, прекратили атаки, подобрали своих убитых и раненых и отступили от города. Петр І, узнав о том, что против Недригайлова шведы готовят карательную экспедицию, 15 декабря нарядил на помощь жителям города отряд донских казаков во главе с атаманом Ушаковым. В скором времени шведы снова подступили к Недригайлову. Однако и на этот раз украинское население города, поддержанное донскими казаками, отразило вражеское наступление. В этом бою много шведов было убито, часть попала в плен, остальные отступили. После этого шведы больше не нападали на Недригайлов» (Слюсарський А.Г. Слобідська Україна. Історичний нарис ХVІІ – ХVІІІ ст. – Харків: Харківське книжково-газетне видавництво, 1954. – с.121 –122.).

«Мы застали жителей с набитыми стрельбами и развитыми хоругвями вокруг валов и палисад. Сейчас при нашем приходе велел Е.К.В. (его королевское величество. – Авт.) через Войнаровского, который был племянником Мазепе, спросить их, не хотели ли бы добровольно отворить ворота для нас. На это был ответ: нет. Упомянутый Войнаровский хотел всякими способами привести их к тому, однако все-таки напрасно. Когда он возвратился и дал им ответ к разумению Е.К.В., велел последний наставить артиллерию и приготовить к бою кальмарский полк. Тогда жители, ощутив силу волны, позвали Войнаровского к себе и отворили нам ворота» (ЗНТШ. – 1909. – С.78).
#2 | Немного истории. 07. May 2015
Вообще хотелось бы знать у предков собравшихся на этом торжественном мероприятии предки их были казаками мазепинцами или казаками Сумского Слободского казачьего полка Лебединской сотни? Хотя память в братоубийственной войне почтить нужно, но не забывать и о погибших с другой стороны защищавших свою Слобожанщину, на которую напали шведы и казаки мазепинцы были на стороне шведов.
Добавить комментарий
Имя:

Проверочный код:


Введите проверочный код:

Вы подтверждаете что вы реальный человек? *


На главную страницу сайта







Комунальні платежі онлайн
СУМСЬКЕ ОБЛЕНЕРГО